Понад 50 картин єдиного на Придесенні народного художника, лауреата премії імені Михайла Коцюбинського, живописця Володимира Ємця зберігається нині в Чернігівському художньому музеї – тематичні роботи, портрети, пейзажі… Художником увічнені неповторні чернігівські архітектурні пам’ятки, відтворені на картоні й полотні відомі постаті ( як історичні, так і наші сучасники).
Про походження української мови сьогодні написано цілі фантастичні романи. Брак популярної філологічної літератури змусив взятися за справу ентузіастів, які переважно не є фахівцями в питаннях мови. Проте виявляють напрочуд велику активність. Одні “специ” виводять українську ледве не із санскриту, інші поширюють міфи про уявний польський чи навіть угорський вплив, хоча здебільшого не володіють ні польською, ні українською, ні тим більше угорською мовою.
«У нас політика сама по собі не є конструктивною, влада в руках одного капіталу, і щоб захистити суспільство від духовної руйнації, потрібен вплив діячів культури, які ще на світанку людства були мораллю, совістю і гідністю», — цей сумний факт брати Капранови виголосили перед надзвичайними зборами «Україна — зона культурного лиха».
Павло Тичина помер 40 років тому. Але помер він… двічі. А може, й тричі? Помер, коли піднявся на поетичні емпіреї, на космічний олімп. В його поетичній музиці можна було вловити ноти з партитури самого Бога. У книжці «Простір літератури» Моріс Бланшо колись зауважив: «Смерть сама по собі від початку пов’язана з таким важким для з’ясування порухом, як мистецький досвід». І це так пасує до нього – до Тичини.
В Чернігові в 1967 р. був створений Державний архітектурно-історичний заповідник. Завдяки його діяльності в найтяжчі десятиліття XX сторіччя вдалося врятувати і зберегти для нащадків неповторні архітектурні ансамблі Чернігова: найдавніший храм Київської Русі - Спаський собор; один з найбільших у Європі курганний некрополь; визначну пам'ятку печеробудівництва - Антонієві печери; унікальну колекцію іконопису та пам'ятки писемності і книгодрукування.
Речь идет о старых домиках, украшенных удивительной деревянной резьбой, о домах на которых «растут» деревянные растения, «сидят» важные птицы, «светят» солнечные символы.
Рід Скоропадських вважається одним із найстаріших в українській історії. Він упродовж кількох століть відігравав провідні ролі у вітчизняній політичній та культурницькій історії. Скоропадські опікувались школами та гімназіями, підтримували матеріально українські видавництва та православні церкви. Одним із фундаторів культових споруд був і гетьман України Іван Скоропадський, життя та діяльність якого тісно пов’язані з Чернігово-Сіверським краєм.
Дивовижне дерев’яне різьблення, яким прикрашались архітектурні елементи будівель (карнизи, фронтони, наличники тощо) називається архітектурним. І донині в містах і селах Чернігівщини збереглися будиночки ХІХ - поч. ХХ ст. ст., вкриті чарівним мереживом. Його витоки простежуються з давніх часів, коли зображення небесних світил, звірів, птахів носили культовий характер. Наші пращури вірили, що усілякі напасті – це наслідки злих сил. Вважалось, що саме вони надсилають бурі, повені, різні хвороби.
· 
