Цей невеличкий текст, який досі залишався фактично невідомим на пострадянському просторі, є справжньою інтелектуальною і правничою сенсацією. В ньому факт скоєння геноциду щодо українців із боку більшовицької влади описує й аргументує сам Рафаель Лемкін – автор концепції геноциду, яка лягла в основу всіх сучасних міжнародних і національних правничих актів.

Чернігівський історик Валентин Лутченко аналізує нинішню політичну ситуацію в країні в аспекті майбутніх президентських виборів.

Основні політичні стаєри посилено ведуть підготовку до надзвичайно важливого змагання – президентських виборів. Вже вималювалося коло реальних претендентів на таку бажану для багатьох президентську посаду і тих, хто її ніколи не отримає, але вийдуть на бігову доріжку з неприхованим бажанням завадити придбати її іншим.

Останнім часом питання міждержавних українсько-польських стосунків прийнято розглядати у контексті проведення у 2012 році чемпіонату Європи з футболу, де Україні й Польщі випала честь бути господарями цього великого спортивного дійства.
Проте незабаром до питань, пов’язаних із проведенням „Євро-2012” може долучитися комплекс так званих „історичних проблем”, які вже не один рік намагаються розв’язати українські й польські політики.

Україна готується відзначати 300-річчя Полтавської битви і 350-річчя перемоги під Конотопом. Дві битви, що суттєво вплинули на подальший історичний розвиток нашого народу, дві події щодо яких і сьогодні зберігається різне бачення та оцінка.

Дитинство та формування особистості Павла Скоропадського.
Військова кар’єра.
П.Скоропадський і український національно-визвольний рух.
Гетьманська держава Павла Скоропадського.
Діяльність в еміграції.
Чому нині в складний період становлення української державності особливий інтерес викликає гетьманство Павла Скоропадського?

Національна ідея – це словесний вираз глибинного пошуку нашої сокровенної української істини. В чому суть її? Чого ми насправді прагнемо? Що хочемо знайти?

Гітлерівці планували знищити до третини українців і заселити звільнені території німецькими колоністами. Ця теза повторювалася і продовжує повторюватися нині — і не лише у лівих виданнях. Короткий аналіз проблеми — без емоцій, тільки факти і цифри.

Мною вже висловлювалася думка про форму правління, яка є найбільш сприятливішою для нашої держави. Сама назва попередніх публікацій не тільки на веб-сайтах «Європейській Україні», але й на «Високому Валі» ще у 2006 році, пояснювала не тільки необхідність, але й доречність форми правління, де роль президента повинна бути вагомою.
Як свідчать події останніх днів варто ще раз, але більш детально повернутися до цієї надзвичайно важливої теми.

Революційні події весни 1917 року надали українському народу реальний шанс відродження власної держави. Стихійний народний рух почав набувати організаційних форм після обрання на спільних зборах політичних партій єдиного представницького органу — Української Центральної Ради. 5 — 8 травня 1917 року відбувся I Всеукраїнський військовий з’їзд, що ухвалив рішення про проведення українізації у частинах російської армії, які знаходилися на теренах України. Процес українізації не міг оминути і Чорноморського флоту.

Політика – дзеркало, що дозволяє об’єктивно, без будь-яких прикрас, побачити хто є хто в реальному житті. З її допомогою ми маємо чудову нагоду дізнатися про досягнення не тільки сьогоднішніх політиків, але й далекого минулого. Історія доводить, що рано чи пізно всі діяння політиків отримують неупереджену та об’єктивну оцінку.

У № 221 “Дня” (від 18.12.2007) була вміщена стаття постійного і вдумливого дописувача газети Георгія Шибанова “Нації може надати моці тільки сильний лідер”. Головна думка публікації, сформульована в назві, стверджує, що тільки через диктат якоїсь виняткової політичної особистості кожна країна (суспільство) може дійти до досконалості і прекрасним зразком цього сьогодні служить особа російського президента Владіміра Путіна і ціла Росія.