Tweet

Постійна комісія культури, промоцій, ЗМІ та туризму Львівської міської ради звернулася до Кабміну з проханням відновити повноцінну роботу Державного історико-архітектурного заповідника у Львові.
Про це голова постійної комісії культури, промоцій, ЗМІ та туризму Львівської міської ради Ярослав Музичко повідомив з витягом протоколу засідання комісії у листі Центру правових та політичних досліджень «СІМ», на звернення якого було прийняте це рішення.
Нагадаємо, 13 грудня у рамках проекту «Завтра може бути пізно…», що виконувався за підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, керівник програми моніторингу Державної пам’яткоохоронної політики Ярина Ясиневич звернулася до Ярослава Музичка із відповідним клопотанням.
Експерти центру, котрі працювали над другим етапом фотофіксації аварійного стану декору фасадів будівель-пам’яток архітектури на території Державного історико-архітектурного заповідника Львова, прийшли до висновку, що для порятунку культурної спадщини необхідно відновити повно функціональну роботу цього заповідника та розробити комплексну програму моніторингу та збереження історико-архітектурного середовища історичних вулиць Львова, що передбачала б фіксацію та реставрацію автентичного декору.
Волонтери проекту «Завтра може бути пізно…» скерували до постійної комісії культури, промоцій, ЗМІ та туризму Львівської міської ради підбірку документів, що стосуються Державного історико-архітектурного заповідника, створеного 9 липня 1975 р рішенням виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих №321.
Окрім рішення виконкому Львівської обласної ради народних депутатів №450 від 29.11. 1990 р. «Про історико-культурну заповідну територію м. Львова», наказу міністерства регіонального розвитку та будівництва України №399 від 9.09.2008 р «про відновлення роботи дирекції державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові», розпорядження Кабінету міністрів України №1338-р від 11.11.2009 р «Про затвердження плану заходів, спрямованих на відновлення державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові», розпорядження голови ЛОДА № 228/0/5-10 від 17.03.2010 р. «Про відновлення діяльності державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові» учасники проекту «Завтра може бути пізно…» надіслали депутатам ще й пропозиції Центру «СІМ» щодо удосконалення системи державного управління у царині збереження культурної спадщини.
Ці свої пропозиції волонтери підготували ще влітку 2008 р. для загальноукраїнського семінару-наради щодо проблем збереження і реставрації пам’яток архітектури та містобудування. Однак влада не квапиться застосувати на практиці цінні напрацювання. Більше того: влада міста усіляко виступає проти відновлення діяльності Державного історико-архітектурного заповідника у Львові!
Про це ганебне явище свідчить на тільки лист Мінрегіонбуду від 5.05. 2010 р. за №2/16-11/4906 про звернення міського голови Львова Андрія Садового з проханням скасувати розпорядження Кабінету міністрів України від 11.11.2009 р. № 1338-р, а й звернення від 7.05.2010 р. львівської міської ради до Президента та Прем’єр-міністра України з проханням скасувати постанову ради міністрів УРСР від 12.06.1975 № 297 «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника в м. Львові» та розпорядження КМУ від 11.11.2009 р. №1338-р «Про затвердження плану заходів, спрямованих на відновлення діяльності Державного історико-архітектурного заповідника у м.Львові».
Влада міста наполягає та тому, що закріплення ділянки за державним заповідником неможливе «у зв’язку з перебуванням окремих частин ділянки у приватній власності», скромно замовчуючи свою роль у тому, як землі історико-культурного призначення опинилися у приватній власності.
На думку міського голови Львова Андрія Садового. відновлення діяльності дирекції ДІАЗ у Львові призведе до «збільшення відповідальних за збереження культурної спадщини, створить додаткові бюрократичні процедури для інвесторів і мешканців».
Натомість затверджене Положення про заповідник у новій редакції, визначає не тільки межі ДІАЗу з урахуванням меж архітектурних ансамблів і комплексів, включених до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, а й делегує йому право здійснювати державні функції щодо управління цією територією! І це явно не до вподоби виконавчим структурам ЛМР, які впродовж двох каденцій мера Андрія Садового, стали асами «ручного управління» містом.
Однак мешканці Львова повинні розуміти, що у випадку відновлення функціонування ДІАЗ йтиметься не тільки про зарплатний фонд дирекції із 5 осіб, а про фінансування діяльності усіх напрямків та програм роботи заповідника.
При тій ситуації, яку актуальна очільниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко змальовує завжди у чорних тонах: «Держава на реставрацію пам’яток Львова не дає ані копійки», завдяки відновленню діяльності ДІАЗ місто отримало б шанс домагатися коштів від центральної влади на збереження культурної спадщини. Гроші на цю галузь можуть прийти з Києва до Львова тільки за наявності підготовленої на основі наукових досліджень проектно-кошторисної документації. А це якраз і є компетенцією заповідника, згідно із Положенням, затвердженим 17.03.2010 р. Тому аргументи львівської виконавчої влади, про те, що заповідник не відповідає змінам часу і життя, не витримує жодної критики.
Незалежні експерти вважають, що такі скандальні одіозні намагання забудови охоронюваних зон пам’яток, на вул.Федорова, вул Лисенка, від Довбуша, вул.Гнатюка-Наливайка, пл.Соборній тощо були б неможливими, коли б у Львові діяв ДІАЗ, який погоджував би передачу в оренду або користування майномзаповідника. Спираючись на цю думку фахового середовища, волонтери програми «Завтра може бути пізно…» наполегливо спонукають депутатський корпус ЛМР до дій на відновлення роботи заповідника, якого де-юре ніхто ніколи не скасовував.

Довідка ЗІКу.
Витяг із Положення про державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові
7. Заповідник відповідно до покладених на нього завдань:
7.1. Здійснює державні функції щодо управління територією, включеною до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
7.2 Розробляє науково обґрунтовані пропозиції щодо встановлення меж територій та зон охорон, режиму збереження і порядку використання об’єктів культурної спадщини, що перебувають на його балансі, забезпечує їх утримання, захист, збереження та належне використання;
7.3. Провадить роботу з виявлення, вивчення, фіксації, обліку пам’яток, класифікації закріплених за ним об’єктів культурної спадщини;
7.4. Забезпечує проведення комплексних досліджень і розроблення проектів реставрації пам’яток, організовує та координує наукові пошуки, дослідження та археологічні експедиції;
7.5. Забезпечує консервацію, реабілітацію, реставрацію і належне використання пам’яток та пов’язаних з нею територій, забезпечує дотримання режимів експлуатації пам’яток;
7.6. Бере участь у розробленні та виконанні державних програм у галузі музейної справи та охорони культурної спадщини;
7.7. Виступає за дорученням міністерства замовником робіт з реставрації, реабілітації та музеїфікації пам’яток;
7.8. Поповнює фонд пам’яток;
7.9. Розробляє програми наукових досліджень;
…
7.18. Погоджує передачу в оренду або користування майном Заповідника в порядку, визначеному чинним законодавством…

Джерело: ЗІК