Tweet

Учора, 22 травня, Україна вшановувала великого українця Тараса Шевченка. 148 років виповнилося з дня перепоховання тіла поета на українській землі.
Його не стало 10 березня (26 лютого) 1861 року. Поховали Тараса Григоровича в Петербурзі на Смоленському кладовищі. Але він любив Україну.
Згадаймо:
«Як помру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий...»

Лише у квітні 1861 року царський уряд дозволив домовину з прахом Тараса Шевченка перевезти на Україну. І вирушила вона через всю Росію: де потягом, де кіньми, а де й просто на руках – до Канева, де в живописному місці й був перепохований Великий Кобзар.
Шлях тіла Шевченка пролягав містами й селами Чернігівщини. «Сотні й тисячі людей йшли до його труни, щоб вшановувати Великого сина України», – відзначив депутат Чернігівської міської ради, голова обласної організації Української народної партії Володимир Ступак, – виступаючи на мітингу в обласному центрі біля пам’ятника поету. Тут на заклик УНП зібралися представники обласної держадміністрації, міської влади, політичних та громадських організацій, небайдужі чернігівці.
Панахиду відслужив єпископ Чернігівський та Ніжинський Української Православної Церкви Київського патріархату Іларіон.
До пам’ятника Тарасу Шевченку відбулося покладання квітів.
З промовами виступили заступник голови, керівник апарату облдержадміністрації Володимир Приходько, заступник міського голови Оксана Тунік-Фріз.
«Коли у англійця запитати про Вільяма, то він не одразу збагне що мова йдеться про Шекспіра, коли у росіянина спитати про Олександра – той не одразу зрозуміє що розмова про Пушкіна. Втім якщо в українців запитати про Тараса – кожен розкаже вам про Шевченка!». З такими словами до чернігівців звернувся голова Чернігівської обласного товариства «Просвіта», член проводу обласної організації Української народної партії Василь Чепурний.
Як завжди біля пам’ятника Великому поету звучали вірші Тараса Шевченка і про Шевченка. Чернігівська поетеса Надія Галковська виголосила свій нещодавно написаний вірш:
«Шануй українське – читай Кобзаря!» -
З’явилася фраза крилата.
Слова перед зором, у думці горять,
Вінчають Миколине свято…»

На завершення мітингу присутні запалили свічки пам’яті та заспівали „Реве та стогне Дніпр широкий”.

Сергій Черняков, фото автора.