 Напередодні 22 листопада - 75-ї річниці Голодомору 1932-1933 років в Україні можна підбити певні практичні підсумки подій, що відбувалися в Донецькій області за останні 3 місяці.
Попри переможні звіти можновладців ситуація аж ніяк не виглядає адекватною, як в світлі наказів Президента, так і з морально-етичного боку перед пам’яттю загиблих.
Заява губернатора Донецької області Володимира Логвиненка про відсутність підтримки населенням ініціативи щодо перейменування вулиць, названих на честь організаторів та виконавців Голодомору 1932-1933, яка датується 13 листопада, дуже показова. З одного боку, керівництво адміністрації знаходить крайнього – населення, а всю повноту повноважень з перейменування перекладає на місцеві ради. Відвертість даної заяви вказує на два моменти: визнання чиновниками неспроможності формувати громадську думку і фактичну підтримку політично заангажованої позиції партії-монополіста в Донецькій області. Дмитро Медведєв відмовився приїхати на заходи щодо вшанування жертв Голодомору в Києві. Один з речників Партії регіонів Михайло Чечетов висловив повну підтримку позиції Президента РФ. Тож ПР фактично дублює офіційну позицію Росії, яка навіть у відновленні історичної справедливості бачить загрозу для себе. Робота місцевої влади напередоні річниці не менш зворушлива. Так, владою в Донецьку було закладено камінь з дещо дивним написом. Цитуємо мовою оригіналу: «Здесь по велению наших сердец заложен камень на строительство мемориала всех невинно убиенных и замученных во времена Сталинских репрессий, голодомора и фашистской оккупации». Яке відношення до Голодомору має «фашистська окупація» - невідомо, але можна стверджувати, що конкретно присвяченого пам’ятника жертвам Голодомору в Донецьку не буде. Протягом 12 тижнів щосуботи в кожному районі міста відбувалася акція «33 хвилини», під час якої вшановувалась пам'ять донеччан, які загинули під час голоду 1932-1933 років. Представники міськвиконкому та міської ради обійшли власною увагою дані заходи. Тільки на останній акції, яка відбулася 15 листопада на площі Леніна, в натовпі можна було спостерігати представників мерії. З іншого боку 15 листопада Донецька обласна державна адміністрація провадила власні заходи біля пам’ятника Тарасу Шевченку, навіть не запропонувавши об’єднати скорботні заходи з організаторами «33 хвилин». Наскільки це є випадковим? Скоріш за все, йдеться про те, що для обласної влади треба було показати офіціоз, в межах якого гострі питання щодо Голодомору не мали з’являтися. Оскільки Донецька обласна державна адмінстрація виступала одним зі співорганізаторів акції «33 хвилини», мусимо з’ясувати, наскільки безхмарною була така співпраця з громадськими організаціями міста. Починаючи з першої акції, яка проходила біля фонтану на площі Леніна, відбувалися вкрай цікаві події. Наприклад, напередодні старту акції, вже наприкінці робочого дня, чиновники адміністрації з’ясували відсутність звукопідсилюючої техніки. Знаходити техніку Донецькій обласній державній адміністрації «допомагали» представники загальноукраїнської влади, що фактично врятувало початок акції від зриву. Після того, як люди з Управління освіти та науки «переплутали» місце проведення заходу, довелося «налагоджувати зв’язки» після консультацій з представниками Міністерства освіти та науки в Києві. Чомусь, розсилка від прес-служби Донецької адміністрації з запрошенням на презентацію документального фільму «Діти 33-го: не казка про чорного ворона», яка відбувалася 18 листопада в центрі, прийшла на електронні адреси журналістів о 7 годині 55 хвилин того самого дня. Фільм подивилося 40 осіб, попри те, що темою фільму були документальні свідчення очевидців голоду в Донецькій області, що мало б отримати більший резонанс і висвітлення серед мешканців регіону. Не зважаючи на всі перешкоди, громадські організації Донецька, які були організаторами акції «33 хвилини» (Донецька обласна молодіжна громадська організація «Поштовх», Громадська ініціатива Донеччини з відновлення історичної пам’яті, портал неполітичних новин NGO.DONETSK.UA) планують і надалі здійснювати моніторинг дій місцевої та обласної влади щодо заходів, які стосуються вшанування пам’яті жертв Голодомору в Донецькій області. Донецька міська рада має створити спільну комісію з представниками громадськості щодо перейменування вулиць, які названі на честь діячів тоталітарного режиму, і цей досвід має поширюватися в межах всієї області. Станіслав Федорчук
Джерело: http://www.ngo.donetsk.ua/donsociety/3517 |
|
