 Сьогодні в Рівному завершується другий фестиваль бандуристів, присвячений пам’яті кобзаря Анатолія Грицая.
За півстоліття плідної роботи Анатолій Грицай створив у Рівненському музичному училищі потужну кобзарську школу. Його вважають одним із корифеїв сучасного бандурного мистецтва. Через п’ять років після смерті Анатолія Грицая його учні зібрали однодумців з України та з-за кордону.
Канівський кобзар Володимир Горбатюк уже кілька років працює на Рівненщині з наймолодшими кобзариками. Каже, тут благодатний ґрунт для плідної роботи, адже основне, що зробив Анатолій Грицай – посіяв серед земляків інтерес до прадавнього й надзвичайно сучасного інструмента. Тут викладають відомі в Україні та поза її межами Назар Волощук,Тетяна Бенедюк, Іван Немирович.
«Нерукотворний пам’ятник Учителеві – продовження його справи – каже голова Рівненського відділення Кобзарської спілки Галина Береза-Топоровська. – Це Філософ. Його можна порівняти з Григорієм Сковородою, який, не маючи звань та посад, ішов по життю, сіючи мудре й розумне, так і Анатолій Юхимович. Тому хотілося б, щоб юні кобзарики , які сьогодні демонструватимуть свою майстерність, вбирали цей дух Анатолія Грицая, а їхня бандура та їхні голоси звучали на всю Україну». Закохані в бандуру
Повчити майстерності юних бандуристів до Рівного уперше прибули австралійці Неоніла і Петро Деряжні. Кажуть – в Австралії бандуру знають і шанують через те, що її пропагує діаспора. Гості представили школу Гната Хоткевича. Їхній репертуар – і кобзарський, і частково модерний: «Бо ми живемо в нову добу, публіка цього вимагає… Тим часом в Україні, куди не поїдемо – робимо відкриття. Тут дуже багато талантів, один із них – Анатолій Грицай», – каже Петро Деряжний.
Клас майстерності для колег провів і бандурист, композитор і майстер виготовлення бандур Роман Гриньків, котрий продемонстрував власну конструкцію бандури та особливості гри на ній. У його руках інструмент перетворювався на цілий оркестр – такими широкими є його діапазон та можливості творення образу. Волинь кобзарська
Грати на бандурі навчають дітлахів у всіх музичних школах Рівненщини. Інструмент користується популярністю у волинському краї, а Рівненське відділення Всеукраїнської Спілки кобзарів є найчисленнішим серед областей України. Голова Всеукраїнської спілки Володимир Єсипок переконаний – то результат титанічної самовідданої праці сподвижника кобзарського мистецтва Анатолія Грицая: «Він за своє життя підготував таку кількість бандуристів, пропагандистів бандурного мистецтва, що фестиваль давно вже став всеукраїнським, хоч і має статус обласного».
Щоб дати фестивалю вищий статус, необхідна банальна річ – кошти, щоб можна було запросити до Рівного і харків’ян та львів’ян з їхньою потужною школою бандури. Нині ж кобзарям вдалося видати кілька збірок з музичними та віршованими творами Анатолія Грицая, відкрити пам’ятну стелу на училищі, де він працював і… дістатися електричкою до Рівного. Когось би такі умови злякали. Але не кобзарів. Джерело: "Радіо Свобода", http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1349787.html |
|
