 Відбувся конкурс, організований Київською держадміністрацією на створення гімну, присвяченого столиці України. За право називатися кращою піснею на честь Києва змагалися понад 200 поетів і композиторів.
Конкурс на створення гімну про Київ відбувається уже вдруге. Але, як і перший, він закінчився без помітних творчих результатів. Між тим, ось уже майже півстоліття музичним символом столиці України неофіційно вважається пісня композитора Ігоря Шамо та поета Дмитра Луценка «Києве мій». Особливо популярною вона стала у виконанні Юрія Гуляєва. Як тебе не любити
До слова, збереглося інтерв’ю, де автор музики, зокрема, говорить: «Не буду оригінальним, коли скажу, що для мене місто не тільки колиска, де я народився, але і всі мої мрії, сподівання, і натхнення, і перші кроки, і пісні. Коли ми з Дмитром ходили на кручах Дніпрових і думали про те, як би написати таку пісню, десь якось ми почули слова, які хтось промовив «Як таке місто не любити?», — і з’явилися слова «Як тебе не любити». Нині пісня про Київ звучить також у Німеччині. Тут музику українського композитора успішно поширюють його нащадки. Ось що сказала кореспонденту Радіо-Свобода донька Ігоря Наумовича, Тамара Шамо: «Музика Ігоря Шамо лунає в Німеччині і навіть дуже часто. Сприймається вона сучасно, виконують її молоді виконавці. Безумовно, ця музика дуже цікавить їх, бо це інший, український мелос, вона емоційна і тому викликає зацікавлення. До речі, моя донька Ірина дуже часто виконує дідові пісні». Тож чи з’явиться краща за цю пісня про Київ, час і конкурси покажуть. Леся Олійник.
На фото: Рок-концерт із нагоди 1020-ї річниці Хрещення Київської Русі, Хрещатик, Київ, 26 липня 2008 р.
Джерело: "Радіо Свобода", http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1332462.html |
|
