 Попри те, що Президент розпустив парламент і призначив на 7 грудня дострокові вибори, політична криза в Україні не “розсмоктується”.
Замість агітаційних роликів політичних сил, що розповідають, які вони добрі, бачимо на телеекранах репортажі про блокування судів і ЦВК. Виборів не буде, кажуть у БЮТ, і переконують, що парламент, незважаючи на указ Віктора Ющенка, цілком дієздатний. Віце-спікер Микола Томенко закликає депутатів наступного вівторка прийти у Верховну Раду: мовляв, треба працювати над законами, що захистять Україну від світової фінансово-економічної кризи... Президент натомість наполягає, що його указ треба виконувати: «Вибори ці відбудуться незалежно від трюків, які веде Прем’єр-міністр та її політична сила». Дії БЮТ зі зриву виборів є, каже Ющенко, “політичним рейдерством”. Чому Юлія Тимошенко проти дострокових виборів? Навіть якщо БЮТ вдасться повторити на них результат попереднього волевиявлення, мандатів для більшості не вистачить. Створювати ж коаліцію “бютівцям” у майбутній Раді просто нема з ким (принаймні, судячи з теперішньої політичної ситуації). Значить, Юлія Володимирівна буде не головою уряду, а лідером опозиції. Судячи з її опору достроковим виборам, Тимошенко така перспектива не радує... Хоча нічого страшного у переході в опозицію немає - це нормальна практика. До того ж стартувати у президентській виборчій кампанії з опозиційного крісла досить зручно. Особливо для такої визнаної майстрині опозиційної риторики, якою є Юля. Не виключено, втім, що боротьба Тимошенко проти дострокових виборів є лише ширмою, якою прикривають наполегливі спроби Прем’єр-міністра домовитися з Президентом про створення коаліції ще у цьому парламенті. Технічно все виглядає нескладно. Президент своєму указові господар: хотів - видав, захоче - скасує... Інша справа - реальні домовленості. Подейкують, йдеться про таке: Юлія Володимирівна обіцяє, що підтримає кандидатуру Віктора Андрійовича на президентських виборах, а той натомість обіцяє, що вона залишиться прем’єром. І повноважень Кабміну підкинути обіцяє... Ось тільки які гарантії можуть вони дати одне одному? Рівень недовіри зашкалює. Здається, Обамі легше з Маккейном домовитися... Якщо подібні переговори справді мають місце, то віра Тимошенко у можливість їхнього успіху не може не дивувати. Можливо, вона сподівається на те, що Ющенко змінить своє рішення йти на дострокові вибори під впливом світової фінансово-економічної кризи? Мовляв, коли в Америці й Європі “падають” авторитетні банки, відмова Президента України від виборів виглядатиме не поступкою прем’єру, а виявом державної мудрості. Перед обличчям небезпеки, в ім’я вищих інтересів нації... А може, Юлю надихнув Захід, який відреагував на указ Ющенка загалом негативно? І Кваснєвський сказав, що це помилка Президента, і екс-посол США радить не проводити виборів так часто... Принаймні поїздка Тимошенко до Брюсселя вкладається у цю логіку. У принципі, Захід може ще раз натякнути Ющенку щодо недоцільності дострокових виборів. Але велике питання, чи Президент прислухається. Зрештою, не мусить... Повертаючись до блокування судів і ЦВК... З боку це виглядає непристойно. “І чим вони кращі від “регіонів”? - міркують собі виборці. - Так само чіпляються за владу”. Усі ці блокування будь-чого (в тому числі й парламентської трибуни) - пережиток учорашнього дня. Нібито солідні, дорослі дядьки, усі при краватках, - а поводяться як малі діти. Мені аж шкода стало депутата-“бютівця” Володимира Полохала, коли побачив у телесюжеті, як він щось там “блокує”. Глибокий, виважений політичний аналітик - і ось на тобі, такою дурнею займається... Аскольд ЄРЬОМІН.
Джерело: «Високий замок», http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=68799 |
|
