Початок » 2008 » Жовтень » 1 » Тернопільська область. На жертовному камені зробили розп’яття
Тернопільська область. На жертовному камені зробили розп’яття
08:24
В урочищі Монастирок неподалік села Лісники Бережанського району Тернопільщини стоїть камінь, схожий на корабель. Заввишки він понад 5 м і 7 м завширшки. За легендою, його ніс чорт із пекла, щоб скинути на церкву на галявині. Але донести не зміг і кинув у лісі. Через красу місцини сюди часто приїжджають люди на відпочинок. До райцентру звідси 4 км. До початку Другої світової війни люди приїздили до урочища, щоб оздоровитися. Тут є джерело із цілющою водою. Здавна вважали, що нею можна вилікувати хворі очі. Мох, що росте на камені, також має цілющі властивості. Він, за переказами, допомагає від хвороб шкіри. — Львівський археолог Микола Бандрівський приїжджав у Монастирок 2005-го. Має робити досліди на цьому місці. Там і досі видно ями, видовбані вручну. Колись язичники використовували камінь як жертовник. У ці заглибини стікала кров від жертвоприношень, — показує на брили депутат Бережанської міськради Олег Захарків, 30 років. — Назви ”чортів камінь” ми уникаємо. Натомість кажемо, що це камінь-розп’яття. Під ним колись жили пустельні монахи. Про вхід до печери нагадує вузька ущелина. Якщо кинути в неї камінець, чути відлуння. Це означає, що внизу є порожнеча чи западина. — Монахи-пустельники використовували такі місця. Мабуть, вони перші видовбали у скалі розп’яття. Це могли зробити й отці-василіяни, що селилися тут у ХVI–XVII століттях, — припускає Захарків. 1982-го в Монастирку на галявині спалили дерев’яну церкву. За вказівкою радянської влади на її місці створили фонтан. Поряд почали зводити будинок під ресторан. Тоді ж зруйнували і розп’яття Ісуса Христа на лісовому камені. Місце, де воно було, заробили сірим цементом під колір скелі. — Навіть не було помітно, що там колись щось було. 2003-го вирішили відновити святиню. Зібралося нас шестеро. Видовбали на 10 сантиметрів углиб каменю, але розп’яття не було, — згадує Захарків. — Майстер Ігор Крук заново його зробив. А ми допомагали. Ентузіасти використовували стародавні методи обробки каменю. Упоралися за два тижні. — Клеї робили, як колись древні слов’яни — на казеїнових відварах, сироватках. Щоб добре трималося, — пояснює чоловік. — Працювати було важко навіть не фізично, а психологічно. Нам ніби щось перешкоджало. Якщо не помолилися перед початком, то робота не йшла. Люди перевіряли цю ділянку геопатогенної зони з допомогою біорамки. Вона показує пролами й ущелини, печери в землі. Тут біорамка крутиться. З іншого боку урочища Монастирок у лісі збереглася дорога, відома з ХІІІ–ХІV ст. Колись вона була торговельним шляхом і вела до Львова. Це ідеально вироблений із землі кілометр шляху. Завширшки 10 м, він не заростає травою й досі рівний. Обабіч збереглися канави і насипи, щоб на дорогу не затікала вода.
Олена ДЗІК На фото: туристи прийшли до жертовного каменя в урочищі Монастирок Бережанського району на Тернопільщині. Кажуть, місця довкола й сам камінь — цілющі. Джерело: "Газета по-українськи", http://gpu.ua
