 Тепер, коли пристрасті грузино-російського конфлікту трохи вщухли, можна глянути на нього спокійніше. Як ставляться мешканці Донеччини до подій серпня 2008-го, які президент РФ Дмітрій Мєдвєдєв вже порівняв з 11 вересня для США? Як вплинула ситуація в Осетії та Абхазії на життя людей України та Донбасу? Відповіді на ці непрості питання варто дізнатися.
Студентка п’ятого курсу філологічного факультету ДонНУ Софіко Годердзішвілі розповіла, що й досі не може спокійно говорити на цю тему. Двоюрідний брат дівчини – військовий. У розпал бойових дій вони розмовляли телефоном. «Я не знала, що питати – так розгубилася. А його голос був збентеженим. Пам’ятаю, як він сказав: «Я ще ніколи не бачив стільки вбитих людей. Війна – це справді жахливо».
Дівчина шкодує, що не змогла відвідати цього літа історичну батьківщину, але ще більше її хвилює інше. «Не можу дивитися російські канали. Мені все одно, хто винний, не можу сказати, що поважаю Саакашвілі за його політику, але тепер мені страшно їхати до Росії. Адже імідж грузинсього народа там м’яко кажучи не найкращий», - додає засмучена Софіко. Ігор Тодоров, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики ДонНУ каже, що глибоких досліджень впливу цьогорічного конфлікту на Кавказі на мешканців Донецької області не було. «Я бачив програму по Першому муніципальному каналу в Донецьку. Там проводилося телефонне інтерактивне опитування. Питання стояло приблизно так: хто агресор – Грузія чи Росія. Зрозуміло, що воно не може бути репрезентативним, але 23% людей відповіли, що це саме Росія». Доктор історичних наук зазначає, що це дуже високий показник для шахтарської столиці, і саме ці люди – потенційні прибічники НАТО. В Росії існує думка, що Україна – це тимчасово, вважає експерт. «Таку карту легко можна розіграти в Севастополі, не треба вводити війська, вони там вже є. Нам необхідно захищатися. А вступ до Альянсу є точкою неповернення – тільки так в наших асиметричних стосунках з’явиться можливість нормального діалогу», - пояснив Ігор Тодоров. З точки зору міжнародного права, вважає пан Ігор, Грузія абсолютно права, захищаючи свої кордони. «Дії влади Грузії – насильство, але захищати непорушність кордонів вона має повне право, адже держава – суверен. Вона наводить лад на своїй території як в свій час це робила Росія у Чечні. Я – етнічний росіянин, і мені прикро, що Росія таке робить», - підсумував професор. До речі, грузино-осетинський конфлікт відгукнувся в Інтернеті безліччю різноманітної інформації, окреме місце серед якої займають інтернет-акції. Сайти української мережі, серед яких Maidan.org.ua, Нововолинський сайт «Аратта», NGO.donetsk.ua, відреагували на події на Кавказі хвилею флеш-мобів на підтримку Грузії. Багато донеччан не залишилося байдужими та підтримало грузинський народ у тяжкий для нього час. Як би там не було, хто б не був винним, у цій кровопролитній війні постраждали безневинні люди, тому це не має повторитися. Автор: Олена Федоренко
Джерело: http://www.ngo.donetsk.ua/donsociety/2954 |
|
