Депутат Новозаводської районної ради в місті від БЮТ Юрій Соколов заявив про свій вихід з партії у знак протесту проти рішення депутатів міської ради «вважати помилковим розпорядження колишнього голови Чернігівської ОДА Миколи Лаврика від 04.05.2006 р. про передачу храму громаді УПЦ-КП». - Такі рішення представників більшості місцевих осередків політичних партій вносять деструкцію у суспільство, - сказав він в інтерв’ю кореспонденту "Високого Валу", - Я дивуюсь, що патріотичні сили голосують таким чином. Як правник, як член Асоціації правників України я вам офіційно кажу: це рішення не відповідає чинному законодавству. Це вже вдруге депутати міської ради голосують за те, щоб залишити приміщення церкви в якості музею без надання його будь-якій релігійній громаді. Вперше - 3 липня 2006 року вони мотивували це прагненням призупинити міжконфесійні чвари, повернути спокій Чернігову. - Насправді це призвело до ще більших суперечок, - вважає Юрій Соколов, - адже як тільки-но вони проголосували, хвиля неспокою у громадськості зросла. Сюди завітала і пані Вітренко, яку в народі вже називають «ігуменя Наталя»». Тож чи справді гіпотетичне повернення музею до приміщення церкви заспокоїть громадськість? Віталій ЛОГІН, голова Конгресу українських націоналістів вважає, що це рішення провокаційне: - На жаль, і помаранчева частина проголосувала одностайно, і це викличе нову хвилю протистоянь і конфліктів. Очевидно, що після антинатівських виступів у Криму проти проведення операції «Сібриз-2008» вітренківські активісти знову з’являться тут. Ви спитайте працівників музею, чи вважають вони за доцільне перетягувати експонати знову до церкви, - порадив В. Логін журналістам. З цим питанням я звернулася до заступника директора з наукової роботи Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського Людмили ЛИНЮК: - Я думаю, що переносити експонати назад у церкву не логічно, - сказала пані Людмила. - Рішення суду є, і якщо ми правова держава, його треба виконувати. Якщо вирішено, що церква має бути церквою, то хай там відбувається служба Божа. А якщо місту потрібен український музей, варто знайти приміщення, у якому були б всі умови для зберігання й експонування речей. - Що буде з експонатами далі? - Тепер вони зберігаються у фондосховищі Чернігівського історичного музею імені Тарнавського. Але Музей народного декоративного мистецтва просто ліквідували. Приміщення для нього нема. І в перспективі найближчій створення такого музею не передбачається. Ці речі в основному лежатимуть у фондосховищі і під час окремих виставок ми будемо показувати їх публіці. Отже, необхідність виділення нового приміщення для музею справді існує. Але чи потрібно знову робити з церкви музей? Чи поверне ця ідея громадськості спокій, чи викличе ще більші суперечки? Це радянська влада, відстоюючи атеїзм, руйнувала культові споруди, влаштовувала у них склади, музеї і навіть танцмайданчики. Бо церква не була для неї місцем святим. Для людини ж віруючої зрозуміло, що у храмі має відбуватися служба Божа. Схоже, що місцеві депутати ще не зовсім звільнилися від того «совкового» бачення речей. Вікторія ГАВРИК Джерело: "Високий Вал", http://val.ua |

|