Останній тиждень минув у грандіозних чварах через донецький бульвар ім. Пушкіна. Пристрасті навколо перекритого на вихідні за розпорядженням мера бульвару просто кипіли. Але мало хто знає, що ця історія почалася ще минулого року. Справа в тому, що дітям та й дорослим в центрі Донецька особливо нема де займатися активними видами спорту. На вікенди центральні вулиці та проспекти, бульвари та площі європейських міст перекривають, руху машин там взагалі не відбувається. У Парижі на Новий рік рух транспорту забороняють в усьому місті, а київський Хрещатик на вихідні вже давно стає лише пішохідним. Що стосується Донецька, то поки все досить складно. Коли минулого літа на бульварі ім. Пушкіна виникло декілька аварійних ситуацій за участі дітей, активісти забили на сполох. Кататися на роликах, велосипеді або скейті хоче все більше дітлахів та тінейджерів, а робити це особливо ніде. Тож Асоціація розвитку активного відпочинку «Вдоль и поперек» ще у 2007-му звернулася до міського голови із проханням заборонити рух транспорту на бульварі на вихідні. І це зрозуміло: у віддалених районах якість асфальту навіть на дорогах не найкраща, що ж казати про пішохідні зони! Активіст Володимир Дубровський, який виступає на боці любителів активного відпочинку в місті, каже: «Минулого року вже виникали проблеми. Перекривати бульвар на вихідні – не забаганка, а необхідність. Людям потрібне місце для катання». Цього літа мер Олександр Лук’янченко нарешті почув голоси мешканців, і бульвар стали перекривати на вихідні та свята. Відповідне рішення від 13 червня 2008 року пересічним донеччанам справді сподобалося. Варто зазначити, що це зовсім не центральна вулиця міста. Радше - це центральна артерія відпочинку. Тож тепер час панікувати настав для власників кафе та бутіків. Заможні клієнти тепер не можуть під’їжджати до крамниць та кафе на своїх автомобілях, тож бізнесмени подали до суду. Очолив рух супротиву Олександр Колчак. Він є директором ТОВ «Хутір» (ресторан «Хінкалі»), і він має безпосереднє відношення до Донецької обласної громадської організації «Громадська рада» (ця організація переймається правами наших городян). Десь будівництво, що не задовольняє когось з донеччан – вищезазначені активісти вже там. Підвищили тарифи – знову «Громадська рада» переймається. Аварія, надзвичайна ситуація – все це не без опозиційної участі «ГР». Що ж вийшло цього разу? Олександр Колчак подав позов, в результаті чого Ворошилівський районний суд за тиждень прийняв ухвалу про скасування рішення Донецького міського голови. Ну а що – прибутки й справді втрачаються, а те, що діти можуть загинути… А між іншим, є така впевненість, що й у бізнесменів є діти, а отже вони також кататимуться на велосипедах, бордах та роликах. Олександр Лук’янченко обурився швидкістю прийняття рішення, подав на апеляцію, а тим часом виніс питання на сесію міської ради, і вже вона прийняла рішення заборонити рух по бульвару у вихідні та свята. У свою чергу Олександр Колчак каже: «Оскільки міський голова визнав факт відсутності компетенції, щоб приймати подібне рішення, тож він звернувся до міської ради, яка цю компетенцію має. Але міська рада порушила процедуру прийняття рішення – був порушений регламент. Отже, ми знову подамо позов до суду. Немає схеми. Не зрозуміло, де і як перекривати рух». Подивимося, чим закінчиться війна за асфальт між мером та опозицією. Проте, схоже що цього разу опозиція зовсім не збирається боротися за права донеччан. Хоча може і збирається, але тільки за права обраних. Автор: Олена Федоренко Джерело: http://www.ngo.donetsk.ua/donsociety/2483 |
|