Важливі архівні документи по всій Україні і в нашій області виявилися обільно задустованими. Речовина, яка зараз вважається край токсичною для людини, раніше вважалася безпечною. Тож в 50 роки дустом пересипалися сторінки пам'яті, щоб уберегти від шкідників. За словами директора державного архіву Вінницької області Сергія Гальчака, працювати з задустованими документами шкідливо як для робітників архіву, так і людям, які замовляють їх для перегляду. Він розповів цікаву історію про дослідника з Німеччини. Чоловік вивчав документи у вінницькому архіві та зацікавився паперами із позначкою "обмежений доступ'. Працівник пояснила, що огляд обмежений заради безпеки людини. Але замовник не здавався, купив гумові рукавички та кілька респіраторів. Але коли проміння сонця впали на бажаний документ - вони густо обнажили плями від дусту. Тоді він закричав: "найн". Та попросив прибрати документи подалі від нього. За словами Сергія Гальчака, на Вінниччині зараз відбирають ці документи, для яких підготовили дві комнати. Щоб убеспечити робітників архіву, кімнати щильно закриваються. А для дехімізацію документів, за попередніми підрахунками, потрібно близька чотирьохсот тисяч гривень. Голова державного комітету архівів України доктора історичних наук професор Олександр Удод, який нещодавно відвідав Вінницю, заявив на прес-конфіеренції, що найближчим часом ця проблема має бути вирішена.
Довідка: ДУСТ давно заборонений для використання у побуті. Хлорорганічний пестицид ДДТ (діхлордіфенілтрихлоретан, який в народі називають ДУСТом) — це високотоксичный для багатьох видів комах препарат. Ще тридцять років тому його застосовували у сільскогосопдарському виробництві і вважали не шкідливим для здоров"я людей. Сьогодні препарат відносять до найсильніших екотоксикантів, здатних в дуже малих дозах негативно впливати на екологію. Препарат дуже стабільний, період його полураспада - 15-20 років. Дуст добре цуиркулює в системі почва-вода-відкладення дна водойми-риба,тим самим отруює нові об"екти. Немає смаку, запаху, ні кольору. Визначити наявність дуста в воді або в продуктах харчування без хімічного анализу важко. Поступая в организм людини та тварин, хімікат накопичується в тканинах та з них не виводится. В результаті чого він не тільки отруює організм і подвищує ризик розвитку рака, але й впливає на структуру генетичного апарата людини.
