 Володимир Михайлович Івасюк - видатний український композитор і поет. Один із основоположників української естрадної музики. Автор ста семи пісень, п’ятдесяти трьох інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Він був професійним медиком та скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Майстерно виконував свої пісні. Мав художній талант, був неординарним живописцем.
Підло вбитий українським совєтським режимом. Його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія — самогубство.
Докладно про життя і смерть Володимира Івасюка розповідається у книжках «Монолог перед обличчям сина» та «Життя і смерть Володимира Івасюка» Джерело: http://ivasyuk.org.ua/main.php?l=uk Веб-сайт «Європейська Україна» до Вашої уваги публікує пісню Володимира Івасюка «Я піду в далекі гори». Я піду в далекі гори
На широкі полонини,
І попрошу вітру зворів,
Аби він не спав до днини. Щоб летів на вільних крилах
На кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила -
Карі очі, чорні брови. Приспів:
Мила моя, люба моя,
Світе ясен-цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.
Я несу любов-зажуру,
Мрію молоду,
І сади цвітуть для мене,
Як до тебе йду. А як вітер з полонини
Полетіти не захоче,
Все одно знайду дівчину -
Чорні брови, карі очі. Перейду я бистрі ріки,
І бескиди, і діброви,
І шляхи мені покажуть
Карі очі, чорні брови. Приспів |
|
