У Седнeві, що на Чернігівщині , відбулось вже п’яте щорічне традиційне літературно-мистецьке свято "Седнівська осінь". Саме ця подія була приурочена до 940-річчя славетного містечка - Седнів. На свято завітали керівництво облдержадміністрації на чолі з головою Володимиром Хоменко та заступником голови, керівником апарату облдержадміністрації Володимиром Приходьком. Також були присутні начальник управління культури і туризму облдержадміністрації Сергій Мойсієнко, перший заступник начальника управління Леон... Читати далі»
У Львівському музеї історії релігії відсвяткували давнє свято обжинок і проводжали Русалій – під час майстер-класу, який проводила завідувач відділу Інституту релігієзнавства цього музею Ірина Вовк. На півгодини музей перетворився на сцену, за якою з цікавістю спостерігали п’ятикласники Львівської музичної школи-інтернату ім. Соломії Крушельницької. Це були не нудні розповіді екскурсовода, а жива й цікава історія. Знання з історії України, яких вчать у школі за підручником, можна було отримати тут, тільк... Читати далі»
20 – 23 листопада 2008 року у Львові відбудеться V Міжнародний молодіжний фестиваль аматорського театру «Драбина». Фестиваль ховатиметься в старому місті, у кавярнях, театрах, галереях і клубах. В культурному просторі Львова «Драбина» стоїть осібно. Не тому, що занадто мала чи занадто велика, задовга чи закоротка, вона просто інша. Фестиваль декларує себе аматорським. У мене це слово на рівні підсвідомості відлунює якимсь противним совєцьким штампом: псевдонародні колективи з беззмістовними виступами, наси... Читати далі»
На вул. Лисенка у Львові військова частина зруйновала фрагмент історичного муру із бійницями, який оточував монастир кармелітів босих, - про це 3 жовтня повідомив кореспондент ЗІКу. Як прокоментувала ЗІКу начальниця управління охорони історичного середовища Львова Лілії Онищенко, робітники не мали права цього робити, й запевнила, що інспектори вже дали їм припис припинити роботи. Робітники ж мотивують свої дії тим, що мур був в аварійному стані і загрожував обвалом. За словами Лілії Онищенко, інститут «Укр... Читати далі»
Сьомий рік ужгородський археолог Олександр Дзембас, 47 років, досліджує Невицький замок. На його території експедиція знайшла залишки кузні, ливарні, ювелірної майстерні та приміщення для ремонту зброї. — Замок був центром металургії на Закарпатті, — припускає Дзембас. — Тут також ремонтували арбалети. А для середньовіччя це було високотехнічним виробництвом. В останні два роки експедиція зосередилася на дослідженні зовнішнього рову фортеці. З’ясувалося, що під час облоги його заповнювали водою. ... Читати далі»
5 жовтня у Седневі відбудеться традиційне Всеукраїнське літературно-мистецьке свято “Седнівська осінь”. Цього року воно приурочене 940-річчю першої літописної згадки про селище і 85-річчю Чернігівського району. Відтак і програма передбачається широка, насичена цікавими ідеями та подіями. Однією з них буде відкриття пам’ятника Леоніду Глібову, автором якого є відомий скульптор з Ужгорода Андріян Балог. У Седневі чекають на голів мистецьких спілок України – художників, композиторів, кінематографістів, кобзарів, Укр... Читати далі»
У неділю на центральній площі Жовкви гостей частували галушками з маком та самогоном. Так жовківчани святкували 405-ту річницю надання місту Магдебурзького права. А 640 років тому у літописах вперше згадали село Винники – саме його у 1603 році Станіслав Жолкевський “перехрестив” на свою честь. Історики припускають, що саме у Жовкві, або у селі Туринка, у якому жили Жолкевські, поки не збудували замок, народився Богдан Хмельницький. Звідси у 1707 році Іван Мазепа відсилав посланця до Саксонії, аби заручи... Читати далі»
З 1 по 31 жовтня 2008 року мережа салонів empik та БУКВА проводить акцію національного масштабу під девізом «Місяць української культури 2008». Протягом місяця в салонах будуть проводитися зустрічі з відомими метрами сучасної літератури, музикантами, художниками, виконавцями та ін., тобто особами, які роблять вагомий внесок у розвиток та становлення української культури. Україна має багату і надзвичайно бурхливу історію. Протягом багатьох століть тривала невпинна боротьба за її культурну спадщину, традиції та національну самосвідомість. Для нас, українців, тема культури є джерелом надій та єдиною, в площині якої існують реальні підстави міркувати про потенціал нації та її очікувані здобутки. Плодюча на таланти українська земля дала світові бага... Читати далі»
У Полтаві звільнили очільника заповідника «Поле Полтавської битви». Саме у розпал підготовки до 300-річчя баталії, заповідник залишився без директора. Про причини звільнення керівника заповідника Олександра Яновича в офіційних кругах не говорять, але відомо, що він написав заяву за власним бажанням. Обов'язки директора виконує його заступниця - Людмила Шендрик. Очікується, що нового начальника заповідника призначать найближчим часом. Пікантність кадрових перестановок додає те, що заповідник «обезголовили» у момент візиту короля Швеції д... Читати далі»
”На городах люди й досі знаходять кістки загиблих під час нападу війська Петра І на Батурин 1708 року. Селяни викидають рештки на смітники або закопують. Кілька спільних могил знаходяться на приватних ділянках, але власники не дозволяють археологам проводити там розкопку”, — розповідає під час поїздки до Батурина, колишньої резиденції Івана Мазепи та останньої гетьманської столиці, професор Володимир Мезенцев, 60 років, з університету Торонто. Безплатну екскурсію для журналістів улаштувала київська фірма ”Рафінад”. Нині в містечку тривають архе... Читати далі»
В урочищі Монастирок неподалік села Лісники Бережанського району Тернопільщини стоїть камінь, схожий на корабель. Заввишки він понад 5 м і 7 м завширшки. За легендою, його ніс чорт із пекла, щоб скинути на церкву на галявині. Але донести не зміг і кинув у лісі. Через красу місцини сюди часто приїжджають люди на відпочинок. До райцентру звідси 4 км. До початку Другої світової війни люди приїздили до урочища, щоб оздоровитися. Тут є джерело із цілющою водою. Здавна вважали, що нею можна вилікувати хворі очі. Мох, що росте на камені, також має ціл... Читати далі»
Історія коростишівського костьолу давня – побудований у 1608 році графами Олізарами, функціонував до 1936 року, коли настоятеля костьолу отця Зигмунта Климентовича було заарештовано, а приміщення костьолу радянська влада використовувала спочатку як зерносховище, потім – як кінотеатр. Католицька парафія була відновлена у 1991 році – аж через 55 років після того, як радянська влада змусила парафіян піти у підпілля. Тоді коростишівські католики, які ще пам’ятали часи, коли на вулиці Дарбіняна, ще відправляли служб... Читати далі»
