Стаття присвячена пам’яті Олекси Гірника, який спалив себе 33 роки тому в Каневі на Чернечій горі, протестуючи в такий спосіб проти «насилля і поневолення».
Це був унікальний навіть як для кровожерливих сталінських часів суд. Вина розстріляних полягала лише в тому, що вони уявляли Україну окремою державою. Прокурор Харитонов - запам'ятайте це прізвище... 13 грудня 1940 р. завершилося слідство в найбільшого процесу в Західній Україні під час першої радянської окупації - "Процесу 59-ти", названому так за кількістю молодих українців, підсудних сталінського режиму.
Нова розповідь Олени Малишко (Березовської), дослідниці старовинних дворянських родів Чернігівщини, вразила мене не лише драматичними фактами історії, які чомусь приховуються й донині, а й яскравою достовірністю того, що було нашою національною ганьбою і тяжким уроком на майбутнє. Ця дослідницька стаття є ще і справедливим протестом проти цинічних спроб деяких політиків знову повернути святкування Жовтневого перевороту 7 листопада – воістину кривавої дати для українського народу, що стало предтечею наступних його страждань і найбільшого з них – Голодомору.
Надія Галковська, поетеса, краєзнавець, голова Чернігівської міської «Просвіти»
Бранців озброювали половинками цеглин і кидали на німців... То був другий геноцид проти українців... «На хрена обмундировывать и вооружать этих хохлов?» - сказав Жуков...
У законі про українського партизана підкреслювалося, що воїн УПА – лицар і чесний вояк, який бореться з кожним окупантом України. Це було головним завданням УПА...
Національна ідея на підсвідомому рівні в українців була завжди. Якщо це не так , то чим можна пояснити той факт, що на протязі століть, знаходячись постійно у ворожому оточенні , українці зберегли мову, звичаї, обряди християнську мораль.
Кінець 80-тих років минулого століття був дуже драматичним для Радянського Союзу – «наддержави», яка уособлювала для одних потугу комунізму, для інших була «імперією зла».
На основі документів, свідчень очевидців висвітлює найбільшу гітлерівську каральну акцію у Другій світовій війні – знищення мешканців селища Корюківка 1-3 березня 1943 р. відомий український історик із Чернігова, власний кореспондент газети «Голос України», заслужений журналіст України Сергій Павленко.
Український інститут національної пам’яті звертається до нащадків діячів Української революції 1917-1921 рр. з проханням встановити контакти з працівниками Інституту для можливого надання будь-яких матеріалів (фотографій, документів, спогадів, листів, ін.) про життя та діяльність борців за вільну Україну.
Дослідження про революційні події в Седневі у 1919 році. Завдяки дослідженням молодого краєзнавця, учня 11-го класу ЗОШ № 3 міста Чернігова Єрвіна Мідена відбулася реконструкція трагічної події в історії боротьби за незалежність України.
22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
За Полтавською битвою прийшла черга говорити про Конотопську битву. Битву між українськими і російськими військами, яка обернулася грандіозною поразкою для російського війська, а для України перемогою.
Останніми роками в Російській Федерації робляться наполегливі спроби реабілітувати жорстоку внутрішню й агресивну зовнішню політику російського самодержавства та сталінського режиму. Переоцінка історичних осіб, передусім державних правителів, та їх ролі в історії Росії відбувається переважно на основі визначення їх державотворчого внеску у становлення Росії як великої держави, з погляду успішності їх діяльності щодо «зміцнення» держави, розширення територіальних меж країни, досягнення перемог у війнах тощо.
Крутянський бій, як, мабуть, жодна інша подія буремних років Української революції, породив колосальну кількість міфів, легенд, домислів різного спрямування – від нестримної глорифікації до повного заперечення історичної ваги бою. Воювати з легендами – справа невдячна, але історики в силу своєї фахової приналежності мусять це робити.